Нетримання сечі – хірургічна корекція

Д-р Anna Janusz:

Нетримання сечі – це захворювання, яким страждає до 30% жінок. Через неприємні нездужання, які суттєво обмежують соціальне життя жінок і призводять до низької самооцінки і навіть депресії, ефективне лікування дуже важливе.

Нетримання сечі, як випливає з назви, стосується неконтрольованого витоку сечі. З огляду на характер симптомів ми поділяємо їх на 3 типи:

• імперативне (або надмірно активний сечовий міхур),
• стресове
• змішане.

Імперативнн нетримання сечі характеризується раптовою потребою в сечовипусканні, що супроводжується поллакіурією (часте сечовипускання у невеликих кількостях) та ніктурією (сечовипускання більше 2 разів під час нічного відпочинку). Це може супроводжуватися витоком сечі або відсутністю сечі (вологий або сухий гіперактивний сечовий міхур).

Стресове нетримання сечі характеризує мимовільне витікання сечі. Залежно від того, наскільки інтенсивні дії викликають виток сечі, ми поділяємо порушення на 3 етапи:
1. дії, що обтяжують організм, наприклад, піднімання тягарів, сильний кашель, сміх
2. помірні зусилля, наприклад, підйом по сходах, прибирання, підбігання
3. без провокації, під час прогулянок або лежання.
Фактори ризику нетримання сечі – це підвищений тиск у черевній порожнині (ожиріння, постійний кашель, запор, підйом тягарів), акушерський анамнез (численні, тривалі пологи, велика вага дітей при народженні, хірургічні пологи) та зміни в організмі з віком (зміна структури колагенових волокон, зменшення естрогену – менопауза).
Первинне лікування нетримання сечі це, якщо це можливо, зменшення факторів ризику, відмова від куріння сигарет, що сприяє хронічному кашлю, зменшення споживання рідини нижче 3 л/добу, фізіотерапія та песаріотерапія (підтримка уретри силіконовим песарієм, введеним у піхву). Додатково застосовуємо безпечну вагінальну естрогенну терапіїю.
У разі відсутності поліпшення стану після консервативного лікування, значних захворювань (від 2-го ступеня) або уподобань пацієнтки, застосовуємо хірургічну корекцію переваги якої – миттєвий та тривалий ефект.
В даний час золотим стандартом у лікуванні стресового нетримання сечі є імплантація безнапірної стрічки, що підтримує уретру (TOT, TVT). Це коротка, мало обтяжлива операція, з низьким ризиком ускладнень, що дає негайний ефект, а також можлива під місцевою анестезією. Госпіталізація триває 2-3 дні, повернення до повної форми настає негайно (болю після операції майже не буває). Важливо утримуватися від сексуальних актів до медичного огляду, тобто приблизно до 4 тижні після операції. Ефективність цього виду операції оцінюється у 96%. Процедура не вимагає від пацієнтки підготовки, за винятком кваліфікаційного візиту до гінеколога або уролога.
У разі жінок, які планують подальшу вагітність або віком до 40 років, проводяться реконструктивні операції із застосуванням власних тканин, що проводяться за допомогою лапароскопічного методу Берча. Його ефективність також дуже висока, оцінюється приблизно в 80%. Однак слід пам’ятати, що лише після закінчення репродуктивного періоду ми можемо виконувати всі види операцій.
Дуже малоінвазивною процедурою є застосування мініслінгу (міні-стрічки). Це інноваційна техніка, яка завойовує багатьох прихильників. Її великою перевагою є дуже низька інвазивність – можливість накладання стрічки з 1-го розрізу (одинарний розріз), що дозволяє проводити операцію під місцевою анестезією.
Альтернативою є т. зв. наповнювачі (bulking agents), які використовуються для ін’єкції в ділянки уретри, що викликає її закриття поза сечовипусканням.
Що стосується імперативного нетримання сечі, то лікування другої лінії (у разі неефективності консервативних методів, описаних вище та фармакотерапії) полягає на:

• Ін’єкції в гіперактивний м’яз ботулотоксину, який витісняє сечу, за допомогою цистоскопії (тобто введення камери та голки в сечовий міхур через уретру під наркозом)
• поперечна нейромодуляція (дуже ефективна техніка, але мало доступна в Польщі)
• черезшкірна стимуляція заднього великогомілкового нерва.

Вищезазначені методи лікування не вимагають від пацієнтки спеціальної підготовки, крім медичної кваліфікації, протягом якої лікар проведе урогінекологічне обстеження та УЗД і може замовити необхідні Лабораторні аналізи (наприклад, посів сечі, показники крові, маркери згортання крові, рівень електролітів). Перебування в лікарні відносно коротке – в середньому близько 2-3 днів. Ефект від операції настає негайно. Відновлення також практично негайне, оскільки операції проводяться в місцях, які не впливають на повсякденне функціонування, поза сексуальною активністю, яку слід відкласти до післяопераційного медичного контролю, тобто приблизно через 4 тижні після операції.
На сьогоднішній день медицина має широкий спектр дуже ефективних методів лікування нетримання сечі, що, я сподіваюся, дозволить багатьом жінкам зцілитися і повернутися до повної свободи та радості від насолоди життям.